тиражувати
ТИРАЖУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що, спец.
1. Встановлювати тираж книжки, журналу, газети тощо.
Делегати відмічали, що книготорги, не знаючи запитів читача, неправильно тиражують і замовляють книги у видавництвах (з газ.);
// Планувати випуск продукції певного зразка на виробництві.
Нема потреби без міри, наосліп, тиражувати старі взірці, часом не кращого ґатунку, посилаючись на те, що “товар іде” (з наук. літ.).
2. Робити потрібну кількість копій кінострічки, платівки тощо.
“Весну на Зарічній вулиці”, “Висоту”, “Баладу про солдата”, “Іванну”, “Надзвичайну подію”, “Підняту цілину” доводиться тиражувати по два-три, а то й більше разів, і ми чуємо від глядачів теплі слова на адресу їх творців (з наук. літ.);
Українське законодавство як, до речі, і міжнародне не покладає на того, що хтось тиражує, обов'язки контролю за авторським правом (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)