тиснений
ТИ́СНЕНИЙ, а, е.
1. Виконаний тисненням (у 3 знач.).
Редактор вийняв кишенькову записну книжечку в чорній палітурці, з золотом тисненими літерами свого прізвища і офіційного звання (Д. Бедзик).
2. Який має на собі тиснення, з тисненням (у 4 знач.).
Всі краєвиди степу, укріплень, могил батирів і річок, берегів Аральського моря з його островами та прибережними скелями наклеїли на ватман і віддали оправити в розкішний альбом з палітуркою із тисненої шкіри (З. Тулуб);
Треба було ще вкладати і вкладати. Твори Лесі Українки, Лялині університетські конспекти, тиснену золотом грамоту Костю Григоровичу (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)