тиснутися
ТИ́СНУТИСЯ, нуся, нешся; мин. ч. ти́сся, лася, лося і ти́снувся, нулася, лося; недок.
1. Проштовхуючись, намагатися бути якнайближче до кого-, чого-небудь.
Чайченко став коло Катрі і взяв її у танець .. Скоро Чайченко пустив Катрю, усі дівчата так і тиснуться до неї (Марко Вовчок);
З радісними криками, з блискучими очима тиснулись люди до них [партизан] (А. Головко);
Нікому не стоялося на місці, всяк тиснувся ближче до переправи, щоб першим вирватись на плацдарм (О. Гончар);
// Щільно, тісно притулятися до когось, чогось.
Коням не стоялось на місці, Семен сердито хльоснув крайнього кінцем ременя від вуздечки. Коні почали тиснутися один до другого (Л. Смілянський);
Хлопець тиснувся до матері, але вона, здавалось, його не помічала (А. Шиян);
// Притулятися, притискуватися до чогось з переляку або намагаючись сховатися, не привертати до себе уваги.
По ночах біля вікон бовваніли якісь темні фігури і тислись попід паркани, коли на них звертали увагу (М. Коцюбинський);
Смирна конячина .. лякливо тиснулась до огорожі (Ю. Бедзик);
* Образно. Вони [меблі] панічно збилися в кутках, налазячи одно на одне, тиснучись до запліснявілих стін (П. Колесник);
// перен. Відчувати потяг до когось, чогось; прагнути вступити кудись і т. ін.
– Я бачив учителів, що перед молодіжжю опльовували й гидили науку і лаяли саму ту молодіж [молодь], яка тиснеться до шкіл і задає їм клопоту (І. Франко).
2. Збираючись, скупчуватися в одному місці, збиватися в гурт, у натовп (про людей).
Портьє булькотів щось грізно по-мадярськи.., публіка тислася довкола, одні балакали, другі кричали, треті сміялися (І. Франко);
Солона прохолода [моря] принаджувала гостей, і вони, замовивши собі каву, тислись біля вікон (М. Коцюбинський);
Вони тиснулися в невеличкі гуртки, переходили до інших, підходили оглянути місце великого пожежища (Г. Епік);
// Збиватися докупи, виявляючи ознаки занепокоєння (про тварин).
У дворі стоїть підвода. Прикриті попонами, тиснуться коні. Вони вже вчули чужинців, щулять вуха, сторожко витягають шиї (Григорій Тютюнник).
3. Штовхати, давити один одного в тісноті (про натовп, гурт людей).
Валять [пасажири] у вагон з безконечними клунками, лантухами, спотикаються на рейки, тиснуться, чіпляються на буфери (І. Микитенко);
* Образно. Тільки букви, крючки чорні Скачуть, ось поперед очі, Гинуть, тиснуться, мішають, – У очах аж світ померк... (І. Франко);
// Розташовуватися, бути розміщеними тісно, один біля одного на невеликому просторі.
За півгодини в задній кімнаті три десятки старих і малих тулилися один до одного й тислися в невеличкій дитячій спальні (Ю. Смолич);
В бункері було повно мешканців – дітей, жінок, старих. Вони виглядали звідусіль: з кучугур шмаття, з пуховиків, тиснулися по нарах, настелених в три ряди (О. Гончар);
// Знаходитися, бути розташованими на близькій відстані один від одного або дуже близько від чого-небудь.
Хатки й поганенькі обшарпані будиночки тислися в яру попід глинистою кручею (Б. Грінченко);
Якось не тішили моє око .. шпилясті гори, що тиснуться понад Прутом з сього боку... (М. Коцюбинський);
// Рости тісно, впритул один до одного (про рослини).
Старі груші та яблуні буйно росли на волі, як хотіли, попереплутувались гіллям, вгніздились верхами одні над другими, тислись, зчіплювались (І. Нечуй-Левицький);
Тиснулося бадилля високих гірських лопухів з білявим листям .. та ще якогось високостеблого зілля з пучками здорових жовтих квіток на вершку (І. Франко);
// перен. Переповнювати собою, з'являючись у великій кількості (про думки, почуття тощо).
Під впливом бабиних слів почали вже роєм тиснутися [у голівці Петруся] картини високих-високих домів, великих вікон, блискучих вистав (І. Франко);
Чорномор мовчить. Він вдихає запашну солому, випростує зомлілу ногу. Думки навперебій тиснуться в голові (М. Чабанівський).
4. Штовхаючись, розштовхуючи когось, пробиратися куди-небудь.
Гляне Петро, аж тут між мужиками тиснеться й Тарас Сурмач (П. Куліш);
Не кожний і пхався досередини, хіба вже як відбувалося там [у церкві] щось занадто урочисте, – тоді тислися, завішуючи в притворі на колічках [кілочках] крисані й топірці (Г. Хоткевич);
[Варка:] Тислася наумисне туди, аж де пані стоять: посесорша, полковниця, попівни (М. Кропивницький);
– Дивимось – коло яток людей – тьма-тьмуща, наче на Великдень. Тиснемось і ми туди (М. Стельмах);
* Образно. Вузенька вулиця заквітчалася зеленню, мов пастушка, й тиснеться поміж хати (П. Козланюк);
// Натовпом, штовхаючись, проходити куди-небудь через вузькі ворота, двері.
Коли ми під'їхали до господи о. Козоріжчука і стали тиснутися у двір, то нам назустріч вийшла наймичка й заявила, що панотця немає дома (В. Самійленко);
Аж не терпиться людям: тиснулись у сіни і зазирали в намерзлі шибки (А. Головко);
// між кого, перен., розм. Намагатися зайняти вище становище, місце в суспільстві, долаючи труднощі, перешкоди.
Син простого одеського міщанина, він ліз в пани з усієї сили, тисся між багатирів, шукав з багатирями знайомості (І. Нечуй-Левицький);
// перен. Настирливо, невідступно з'являтися в пам'яті, свідомості (про думки, гадки і т. ін.).
“Нащо ж ти брав мене? Адже ти й тоді видів, що я бідна!” Такі гадки тислися їй до голови (І. Франко);
“Що то буде, що то буде?” – тислось йому в голову (Г. Хоткевич);
Мучили чорні думки Матвія, багато-багато думок. Тиснулися з усіх боків на нього, як тиснеться темна ніч в хату (Мирослав Ірчан).
5. Прямувати, іти кудись великою масою, натовпом.
Купами тислися люди, старі й молоді, за село, до тухольської тіснини, за котрою так близько стояв страшний їх ворог (І. Франко);
// Просочуватися, проникати кудись у великій кількості (про дим, світло і т. ін.).
А дим чимраз густішими клубами тисся в хату (І. Франко);
// Перебуваючи під тиском, підійматися, підступати до чогось (про рідину, кров і т. ін.).
Розігріта кров Мов молотами стукала у жилах, До висків тислась (І. Франко);
// Підступати (про сльози).
Сльози тиснулися їй до очей з жалю й зневаги (Л. Мартович).
Словник української мови (СУМ-20)