Словник української мови у 20 томах

товстокорий

ТОВСТОКО́РИЙ, а, е.

Який має товсту кору, кірку, з товстою корою, кіркою.

Забарабанила наша картеч [зерно] по тарілках, по графинах, по головах гостей. Од бритої голови Адама Антоновича, як град од пудового товстокорого кавуна, одскакує (І. Рябокляч);

* Образно. – З чого б ото сміятись? Весело тобі, радієш, пень товстокорий, – тремтячими губами прошипіла Мотря (О. Копиленко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. товстокорий — товстоко́рий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. товстокорий — -а, -е. Який має товсту кору, кірку, з товстою корою, кіркою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. товстокорий — ТОВСТОКО́РИЙ, а, е. Який має товсту кору, кірку, з товстою корою, кіркою. Забарабанила наша картеч [зерно] по тарілках, по графинах, по головах гостей. Од бритої голови Адама Антоновича, як град од пудового товстокорого кавуна, одскакує (Ряб.  Словник української мови в 11 томах