товстотілий
ТОВСТОТІ́ЛИЙ, а, е.
1. Який має товсте тіло, з товстим тілом.
Грав джаз-оркестр. Кілька молодих пар і між ними літній, товстотілий стиляга з високою і тонкою, як жердина, амазонкою танцювали вальс-бостон (Я. Гримайло).
2. З випуклими широкими боками.
Тут звук стає стрясанням вод і суші. Двигтінням надр і поштовхом глибин, – Розкотистий, широкий грім “Катюші”, Квапливий крекіт товстотілих мін (М. Бажан).
Словник української мови (СУМ-20)