товстющий
ТОВСТЮ́ЩИЙ, а, е, розм.
Дуже товстий.
Дуже б хотіла я написати як скоріше свою брошурку, але не можу обіцяти дуже скоро, бо треба ще прочитати дві товстющі німецькі книги та одну англійську – се ж не жарти! (Леся Українка);
Праворуч, за оградою, розкинувся старий сад, з товстющими деревами (П. Колесник);
[Гавенда:] Два невідомих мені товстющих пани приїхали з оцим листом (І. Карпенко-Карий);
– Здорово, бурса! – гукнув Павло, радісно всміхаючись. – Ну, як дома гулялося? Диви, як підгодувались... А Надійка яка товстюща, – жартував Павло (І. Кириленко).
Словник української мови (СУМ-20)