товщати
ТО́ВЩАТИ, аю, аєш, недок.
Робитися товстим або товстішим; товстішати.
Падав, падав [сніг]. Пухнастий білий килим виткався рівно та гладко і все товщав (П. Дорошко);
Змарнів Йосип, постарів, аж зігнувся мов, а вона – нівроку: молодіє та все товщає (Панас Мирний);
Карпо Палажченко сказав: жовтяк – це огірок, якого забули в огудинні, і він з часом товщає й жовтіє (М. Чабанівський).
Словник української мови (СУМ-20)