тога

ТО́ГА, и, ж.

Чоловічий верхній одяг громадян у стародавньому Римі.

[Люцій:] Нащо у вавилонців мав би я учитись таких звичайностей, що не годиться не тільки зваду в гостях починати, але й до сварки допускати інших? Се й в Римі всяк, хто носить тогу, знає (Леся Українка);

Цезар у власному місті став богом. Великий у тозі. Був і при зброї великий (М. Зеров);

* Образно. Сонце-злото, сміх і жемчуг Я знижу в разки намиста, Для забутих, для “найменших” Понесу в велике місто .. Я розсиплю сонце-злото, Жмені променя ясного. – Раптом висохне болото, І замість ганчірок – тоги Зодягне невільник праці... (В. Чумак).

Значення в інших словниках

1. тога — то́га іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. тога — див. мантія  Словник чужослів Павло Штепа
3. тога — (лат. toga < tegere — покривати), -и, ж. Верхній одяг давньоримських громадян — довга біла накидка. Наопашки сповилася вогняною тогою І страждання в темно-карих у зіницях залягло. (Кр:203); Хай пробуде в віках — десниця твоя простерта, багряна твоя тога і голубий хітон. (П-1:106).  Словник поетичної мови Василя Стуса
4. тога — то́га (лат. toga, від tego – вкриваю, покриваю) верхній одяг давніх римлян вигляді плаща без рукавів.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. тога — -и, ж. Чоловічий верхній одяг громадян у Стародавньому Римі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. тога — У стародавньому Римі верхній чоловічий одяг із вовняної тканини, скріплений защіпками.  Універсальний словник-енциклопедія
7. тога — убира́тися (наряджа́тися, одяга́тися і т. ін.) / убра́тися (наряди́тися, одягну́тися і т. ін.) в то́гу чию. Удавати, намагатися видавати себе за кого-небудь; створювати собі певну репутацію.  Фразеологічний словник української мови
8. тога — ТО́ГА, и, ж. Чоловічий верхній одяг громадян у стародавньому Римі. [Люцій:] Нащо у вавілонців мав би я учитись таких звичайностей, що не годиться не тільки зваду в гостях починати, але й до сварки допускати інших?...  Словник української мови в 11 томах