толокно

ТОЛОКНО́, а́, с.

1. Борошно із підсушеного і трохи підсмаженого зерна вівса.

– Тату, ви їсти будете? – підходить до старого Дарина. – Є толокно з в'юнів (М. Стельмах).

2. Товчена суха риба і т. ін.

– Тату, ви їсти будете? – підходить до старого Дарина. – Є толокно з в'юнів (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. толокно — толокно́ іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. толокно — -а, с. Борошно з підсушеного і трохи підсмаженого зерна вівса, а також товчена суха риба і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. толокно — ТОЛОКНО́, а́, с. Борошно із підсушеного і трохи підсмаженого зерна вівса, а також товчена суха риба і т. ін. — Тату, ви їсти будете? — підходить до старого Дарина. — Є толокно з в’юнів (Стельмах, І, 1962, 317).  Словник української мови в 11 томах