тонковидий

ТОНКОВИ́ДИЙ, а, е.

Який має тонкий вид, з тонкими рисами обличчя.

Дуже білявий, довгообразий, тонковидий, гостробородий – він [диякон] ввесь був ніби обмазаний “єлеєм” (І. Нечуй-Левицький);

Десь із-за возів у ярмарковий тлум несподівано врізались два вершники. Один, ще не такий і старий, білявий, тонковидий, .. другий уже літній, горбоносий (С. Добровольський).

Значення в інших словниках

1. тонковидий — тонкови́дий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. тонковидий — -а, -е. Який має тонкий вид, з тонкими рисами обличчя.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. тонковидий — ТОНКОВИ́ДИЙ, а, е. Який має тонкий вид, з тонкими рисами обличчя. Дуже білявий, довгообразий, тонковидий, гостробородий — він [диякон] ввесь був ніби обмазаний «єлеєм» (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах