торбар
ТОРБА́Р, я́, ч., розм.
Те саме, що жебра́к.
– Треба доброї голови, .. аби не зробити з усіх нас торбарів! (А. Крушельницький);
Пустили бідних на поталу займанщині і капіталу. Самі ж на троні, як царі. “Ми тут внизу, боги – вгорі. Ідіть на фабрики й копальні, нещасні торбарі!” (П. Тичина).
Словник української мови (СУМ-20)