торбиночка
ТОРБИ́НОЧКА, и, ж.
1. Зменш.-пестл. до торби́нка.
І зняла [Орися] з плеча свої пожитки, Що везла в торбиночці лляній (Я. Шпорта);
Кожен, крім торбиночки з ласощами, одержав чи книжку, чи фарби (О. Іваненко).
2. Те саме, що капшу́к 1.
Бай розв'язав шкіряну торбиночку й показав Юлдашеві якийсь білий порошок (О. Донченко).
Словник української мови (СУМ-20)