торговельний
ТОРГОВЕ́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Стос. до торгівлі.
– Я купець: .. маю діла торговельні: скуповую та перепродую пшеницю, – сказав Копронідос (І. Нечуй-Левицький);
Хазяїн задріботів перед високим турком, почав кланятись, бідкаючись на війну, що тяжко прикрутила і його торговельні справи (В. Кучер);
// Признач. для торгівлі.
З підлітка працюючи на торговельних суднах, він нібито встиг уже побувати в далеких плаваннях (О. Гончар);
Зароїлося на нанашковім подвір'ї, немов на торговельному майдані (С. Ковалів);
Торговельний пункт;
// У якому зосереджена торгівля.
За своїм державним устроєм Дубровник був схожий на торговельні міста на зразок Венеції чи Новгорода (з наук. літ.);
Торговельний центр.
2. Який займається торгівлею.
Це [виконання наказів виборців] сприяло розширенню мережі комунально-побутових і торговельних підприємств, шкіл, медичних і дитячих дошкільних закладів (з публіц. літ.);
Торговельна компанія;
Торговельний працівник.
3. Який є предметом торгівлі.
Торговельний хліб;
Торговельне вугілля;
// Який виробляє продукцію для торгівлі, ринку; товарний.
Словник української мови (СУМ-20)