тортури
ТОРТУ́РИ, у́р, мн.
1. Фізичне насильство, катування під час допиту обвинуваченого, щоб домогтися від нього зізнання.
Мій батько вмер за вас, .. умер за всіх у муках, у тортурах (М. Костомаров);
[Тур:] Я не боюсь вогню і тортур, я з радістю прийму в пекельних муках смерть, коли хоч трохи допоможу батьківщині (О. Корнійчук);
Учитель зазнав страшних мук.., але ніщо, ніякі фашистські тортури не могли вирвати зізнання (Д. Бедзик).
2. Сильне моральне страждання, муки.
[Парвус:] Геть, сатано-спокуснику! Геть, кате! Се ти прийшов тортури завдавати стражденним душам! Ти призвести хочеш до зради нас! (Леся Українка);
Ота розмова, що відбувалася під час сніданку, була для Івана суцільними тортурами (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)