тотожний
ТОТО́ЖНИЙ, а, е.
Такий самий, однаковий з чимсь, цілком подібний до чогось, схожий один з одним за своєю суттю й зовнішніми ознаками та виявом.
Тотожним бути й відрізнятися – в цьому життя живого суть (П. Тичина);
Переломні моменти в розвитку культури та в економіці й суспільних відносинах не завжди тотожні (В. Еллан-Блакитний);
Так от і в віршах моїх ти всюди побачити можеш Спільних багато значків і висловів навіть тотожних... (М. Зеров);
Яків ловить себе на тому, що його думки про економії збігаються з думками старшого брата. Невже їхні погляди цілком тотожні? (М. Стельмах);
// Відповідний чому-небудь, цілком схожий на щось.
Скрізь розкотився стон [стогін] тяжкий, Стон, громові тотожний (П. Грабовський);
Твої [Джамбула] слова уста шептали кожні, народній правді рівні і тотожні (С. Голованівський).
Словник української мови (СУМ-20)