Словник української мови у 20 томах

тофалари

ТОФАЛА́РИ, ів, мн. (одн. тофала́р, а, ч.; тофала́рка, и, ж.).

Одна з найменш чисельних етнічних груп Російської Федерації, яка проживає у Східному Сибіру.

Уперше про тофаларів згадують китайські літописці наприкінці VII століття нашої ери (з наук. літ.);

Як для тофаларів, так і для тофаларок було звичним тютюнопаління (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. тофалари — -ів, мн. Народ, який живе в Нижньодвінському р-ні Іркутській області.  Великий тлумачний словник сучасної мови