тофи

ТО́ФИ, ів, мн. (одн. тоф, а, ч.; то́фка, и, ж.).

Самоназва тофаларів.

Із середини XVII ст., як і решту місцевих народів, тофів обкладають ясаком, який, як правило, збирали хутром і м'ясом звірів (з наук.-попул. літ.);

З часом частина тофів асимілювалася з європейським населенням Сибіру, а частина продовжує жити, займаючись традиційними видами діяльності у тайзі (із журн.).