точність
ТО́ЧНІСТЬ, ності, ж.
1. Якість за знач. то́чний 1–4.
Точність ваги; Точність обчислення; На мене навіть скаржаться часом, що я псую “точність вислову” своїми “стилістичними покрасами” (Леся Українка);
Від якості перекладу залежить точність передачі змісту (з наук. літ.);
Вже накреслено кілька шляхів підвищення надійності деталей. По-перше, це точність і якість їх виготовлення (з наук.-попул. літ.).
2. Високий ступінь відповідності об'єктивним даним, дійсності.
В перекладі додержано якнайближчої точності щодо тексту, поданого у проф. Відемана (Леся Українка);
А ще важче розповісти вам з історичною точністю й датами деталі тодішнього київського життя (Ю. Яновський);
// Ступінь об'єктивності у вимірах, в обчисленні величин.
Мене на заводі і в цеху величають майстром високої точності (із журн.);
Вчені можуть тепер на тисячі років наперед і з точністю до кількох секунд розрахувати час початку й закінчення сонячних і місячних затемнень (з наук.-попул. літ.);
Математики заздалегідь з великою точністю обчислюють висоту і тривалість припливів в океані (з наук.-попул. літ.);
– Мені здається, – говорив Брянський, – що ці спостереження я обґрунтував досить переконливо. З математичною точністю (О. Гончар);
Задана точність виміру – 0,5 мм;
// Висока міра правильності в діях, рухах, розрахунках і т. ін.
Слуга рухався плавко і зовсім беззвучно. З максимальною точністю рухів і жестів (Ю. Смолич);
Наша робота слюсарів-складальників потребує точності. Відрегулюєш правильно барабан, то й верстат працюватиме довго і безвідмовно (з газ.).
3. Суворе, ретельне дотримання необхідних норм, вимог; акуратність, пунктуальність.
Було їй [Тамарі] від Кирила Васильовича за те, що прийшла раніше призначеного ним часу!.. – Точність! Точність! Ти що, забула про нашу вимогу? Забула, що ми в підпіллі (А. Хижняк).
Словник української мови (СУМ-20)