травоїдний
ТРАВОЇ́ДНИЙ, а, е.
1. Який годується рослинною їжею.
З великих травоїдних тварин трапляються [в тайзі] лосі, багато лісових птахів – глухарів, рябчиків (з навч. літ.).
2. у знач. ім. травої́дний, ного, ч. Те саме, що травої́д.
Майже всі корми рослинного походження бідні на натрій і хлор, а потреба всіх травоїдних у цих речовинах дуже велика (з наук. літ.);
Взимку лісники підгодовували травоїдних запашним сінцем (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)