транспортник

ТРА́НСПОРТНИК, а, ч.

Робітник транспорту; той, хто обслуговує транспорт (у 1 знач.).

Безперебійна робота цукрового конвейєра залежить від транспортників (з газ.);

Важливим іспитом для транспортників, як і всіх інших служб міста, стало святкування 1500-річчя Києва (з газ.).

Значення в інших словниках

1. транспортник — тра́нспортник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. транспортник — -а, ч. Робітник транспорту; той, хто обслуговує транспорт (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. транспортник — Тра́нспортник, -ка; -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. транспортник — ТРА́НСПОРТНИК, а, ч. Робітник транспорту; той, хто обслуговує транспорт (у 1 знач.). Він щойно повернувся з Москви, з десятого з’їзду РКП(б) і з’їзду транспортників (Бойч., Молодість, 1949, 4); У відбудові народного господарства особливо великою була роль транспортників (Укр. іст. ж., 6, 1960, 85).  Словник української мови в 11 томах