Словник української мови у 20 томах

трансформатор

ТРАНСФОРМА́ТОР, а, ч.

1. Перетворювач чого-небудь з одного виду, стану в інший вид, стан.

* Образно. Не проблема “героя” і “юрби” ставиться і вирішується в поемі [І. Франка “Мойсей”], а проблема співвідношення між народом і його вождем – акумулятором і трансформатором духовної енергії, прихованої в масах (з наук. літ.).

2. Прилад для збільшення або зменшення напруги змінного струму.

– Ні, турбіна прибуде своєчасно. А ось – трансформатори, мотор, вимикачі... (О. Донченко);

Електричний струм підводять до електродів від трансформатора, який знижує напругу з 220 до 50–60 вольтів (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. трансформатор — трансформа́тор іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. трансформатор — [трансформатор] -ра, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іў  Орфоепічний словник української мови
  3. трансформатор — трансформа́тор (від лат. transformo – перетворюю, змінюю) 1. Перетворювач чого-небудь з одного виду, стану в інший. 2. Т. електричний – прилад, який збільшує або зменшує напругу змінного електричного струму. Дія...  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. трансформатор — -а, ч. 1》 Перетворювач чого-небудь з одного виду, стану в інший вид, стан. 2》 В електротехніці – пристрій для перетворення параметрів (амплітуд і фаз) напруг і струмів. || Прилад для збільшення або зменшення напруги змінного струму.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. трансформатор — Електричний прилад для передачі електроенергії або сигналу з одного кола в інше; діє на основі електромагнітної індукції; розрізняють т.: електроенергетичні, радіотехнічні, зварювальні, ізоляційні, вимірювальні, одно- або трифазні, повітряні, масляні.  Універсальний словник-енциклопедія
  6. трансформатор — Трансформа́тор, -ра; -тори, -рів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. трансформатор — ТРАНСФОРМА́ТОР, а, ч. 1. Перетворювач чого-небудь з одного виду, стану в інший вид, стан. *Образно. Не проблема «героя» і «юрби» ставиться і вирішується в поемі [І.  Словник української мови в 11 томах