трасуючий

ТРАСУ́ЮЧИЙ, а, е.

Який має видиму траєкторію польоту, який під час польоту лишає світни́й або димний слід.

Висіли сліпучі ліхтарі, били зенітки й кулемети, трасуючі кулі простягали до неба золоті шнури... (Остап Вишня);

Трасуючі снаряди прошивали повітря (Д. Ткач).

Значення в інших словниках

1. трасуючий — трасу́ючий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. трасуючий — трасу́ючий той, що має видиму траєкторію польоту, лишає на своєму шляху світний слід; ¤ т-а куля – куля з вмістом займистої речовини; в польоті лишає світний слід (трасу).  Словник іншомовних слів Мельничука
3. трасуючий — -а, -е. Який має видиму траєкторію польоту, який під час польоту лишає світний або димний слід. Трасуюча куля.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. трасуючий — ТРАСУ́ЮЧИЙ, а, е. Який має видиму траєкторію польоту, який під час польоту лишає світни́й або димний слід. Висіли сліпучі ліхтарі, били зенітки й кулемети, трасуючі кулі простягали до неба золоті шнури… (Вишня, I, 1956, 313); Трасуючі снаряди прошивали повітря (Ткач, Моряки, 1948, 43).  Словник української мови в 11 томах