траєкторія
ТРАЄКТО́РІЯ, ї, ж.
Неперервна лінія, яку описує тіло або його точка під час руху.
Якщо безперервно відмічати положення рухомого тіла в просторі точками, .. то дістанемо лінію, яка називається траєкторією руху (з навч. літ.);
// У балістиці – лінія польоту снаряда, кулі, міни тощо.
Торрічеллі вивчав рух тіл, кинутих під різними кутами до горизонту, і довів, що траєкторії гарматних ядер, викинутих з однаковою швидкістю, але під різними кутами, є параболи, вписані в іншу параболу (з наук.-попул. літ.);
Максим Колиберда натрапив-таки каменюку і пошпурив на Данила. Камінь виписав круту траєкторію в чистому небі і влучив Данилові в брову (Ю. Смолич);
Було видно, як міни, мов чорні риби, зробивши в блакиті найкрутішу траєкторію, шугнули в саму гущу німців (О. Гончар);
* Образно. Їх життєва траєкторія раптом піднеслася вгору на височінь, про яку ніхто з них не мріяв (Л. Смілянський).
△ (1) Балісти́чна траєкто́рія – траекторія руху вільно кинутого тіла, що зазнає впливу сили тяжіння.
Балістична експертиза.
Словник української мови (СУМ-20)