трест
ТРЕСТ, у, ч.
1. Об'єднання кількох підприємств однієї галузі.
Залізні грубки-буржуйки замінило парове опалення, чадні каганці – електрика. Вітрини крамниць рясніли продуктами й товарами, на вивісках часто мигтіли 3лова “трест”, “комбінат”, “об'єднання” (Б. Антоненко-Давидович);
// Централізоване управління, апарат такого об'єднання.
Вона [Уляна] теж була селянська дівчина, працювала десь у тресті за кур'єра (Л. Смілянський).
2. Одна з форм монополістичного об'єднання підприємств, за якої вони втрачають свою виробничу, комерційну та юридичну самостійність і підпорядковуються єдиному централізованому управлінню.
Союзи, об'єднання підприємців – монополії (трести, синдикати та ін.) ставили своїм завданням у першу чергу підвищити ціни на товари всередині країни. (з навч. літ.).
(1) Мозкови́й трест.
Місяць тому один вашингтонський “мозковий трест” оцінив “придатність для життя” ста найбільших країн світу (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)