Словник української мови у 20 томах

тридцятиповерховий

ТРИДЦЯТИПОВЕРХО́ВИЙ, а, е.

Який має тридцять поверхів.

То газетчики, то візники, то продавці цигарок, то етарці, сліпці й каліки – стоять вони на своїх місцях такі непомітні і з такою силою в кишенях, яка може висадити в повітря тридцятиповерховий небошкряб (В. Винниченко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. тридцятиповерховий — тридцятиповерхо́вий прикметник 30-поверхо́вий  Орфографічний словник української мови