трикутничок
ТРИКУ́ТНИЧОК, чка, ч.
1. Зменш.-пестл. до трику́тник 1, 3.
Від батька регулярно надходили листи. На зім'ятих трикутничках стояли то номери польових пошт, то адреси тилових госпіталів (Ю. Збанацький);
З трикутничком русявої борідки і в своєму незмінному пенсне він, був схожий на Чехова (О. Донченко).
2. у знач. присл. трику́тничком, трику́тничками. У формі невеликого трикутника (трикутників).
Лажечников склав лист трикутничком і сховав у нагрудну кишеню (Л. Первомайський);
Огириха з невісткою за столом вареники ліпили – чепурними біленькими трикутничками розкладали на ситі (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)