трискладовий
ТРИСКЛАДО́ВИЙ, а, е, лінгв., літ.
Який має три склади, в якому налічується три склади.
Група трискладових повноголосних іменників І відміни з наголошеним середнім складом характеризується постійним наголосом (з наук. літ.);
Найрідше вживана в українських народних піснях трискладова рима з наголосом на третьому складі від кінця римованих синтаксичних цілостей (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)