Словник української мови у 20 томах

тристінний

ТРИСТІ́ННИЙ, а, е.

Який має три стіни, який складається з трьох стін.

Тристінна хата над свіжою могилою з великим змієголовим човном, Рогволодом та молодою жоною в ньому спалахнула з усіх боків (І. Білик).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. тристінний — тристі́нний прикметник  Орфографічний словник української мови