Словник української мови у 20 томах

тришлюбність

ТРИШЛЮ́БНІСТЬ, ності, ж.

1. Перебування у шлюбі з ким-небудь за наявності юридично не оформленого розлучення попередніх двох шлюбів.

2. Одруження чоловіка (жінки) втретє або перебування в шлюбі з трьома чоловіками (жінками) одночасно.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. тришлюбність — тришлю́бність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови