троакар

ТРОАКА́Р, а, ч.

Хірургічний інструмент, що має форму трубочки з тригранною голкою всередині для проколювання і випускання гною чи іншої рідини з порожнин тіла.

Макар протер спиртом троакар, потім підвів угору руку, озброєну інструментом, і з силою ударив ним сторч у здухвину корови (С. Добровольський).

Значення в інших словниках

1. троакар — троака́р іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. троакар — -а, ч. Хірургічний інструмент, що має форму трубочки з тригранною голкою всередині для проколювання і випускання гною чи іншої рідини з порожнин тіла.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. троакар — ТРОАКА́Р, а, ч. Хірургічний інструмент, що має форму трубочки з тригранною голкою всередині для проколювання і випускання гною чи іншої рідини з порожнин тіла.  Словник української мови в 11 томах