тронутися
ТРО́НУТИСЯ, нуся, нешся, док., розм., рідко.
Стати трохи ненормальним, психічно хворим.
– Альошка тронувся. Побив вікна. Словом, із ним неблагополучно. Одвезли в лікарню (І. Микитенко).
◇ (1) [З] ума́ тро́нутися – збожеволіти.
Молився й хрестився Єремія й дивився на Копронідоса пригаслими, неначе дикими очима. “Ще ума тронеться або збожеволіє”... – подумав Копронідос (І. Нечуй-Левицький);
– Вона з нашого села, з ума тронулася, ходить по хатах та й по місту отак. Мене зве хресним сином... Звісно, божевільна! (Панас Мирний);
– Хіба не бачиш: тронувся ума... (Я. Качура).
Словник української мови (СУМ-20)