тропічний
ТРОПІ́ЧНИЙ¹, а, е.
1. Стос. до тропіка, тропіків; розташований у тропіках.
Була се досить гарна і вірно змальована картина тропічної індійської околиці (І. Франко);
Коні гинули від перевтоми і надмірного вантажу, а воїни з тропічних країн хворіли від холодних і вогких ночей (З. Тулуб);
Шмат справжнього коралового рифу – ось що він їй подарував. Дар океану, дар синіх тропічних вод... (О. Гончар);
Квасоля походить з тропічних і субтропічних областей Америки і Азії (з наук. літ.);
// Власт. тропікам; поширений у тропіках.
Тропічна ніч мовчазна і задушлива (Ю. Яновський);
Нещодавно пройшла тропічна злива, й розмита земля щедро парує, збільшуючи й без того високу вологість повітря (Л. Дмитерко);
Розкішна тропічна рослинність казковим муром здіймається перед Костем (О. Донченко);
// Признач. для тропіків.
Тропічний бриль.
2. розм. Характерний для тропіків, такий, як у тропіках (жаркий і вологий, яскравий і т. ін.).
На моє лице неначе впав пучок проміння гарячого тропічного сонця (І. Нечуй-Левицький).
ТРОПІ́ЧНИЙ², а, е, літ.
Прикм. до троп¹; тропеїчний.
Словник української мови (СУМ-20)