трошечки
ТРО́ШЕЧКИ, рідко ТРІ́ШЕЧКИ, присл., розм.
Зменш.-пестл. до тро́шки.
Мусила таки й я трошечки випити (І. Нечуй-Левицький);
Дядькові, вдається, трошечки краще, врешті, се як до години (Леся Українка);
Ввечері сиджу за роялем і граю. Трошечки, трошечки розстроєний рояль, але дуже гарний – м'який співучий тон (М. Рильський);
– Я спочатку трішечки уповала на нього, а тепер не хочу і дивитися в його бік (М. Стельмах);
Йонька взяв із собою трішечки [харчів], розраховуючи на те, що коли повертатиметься назад, то рідні не пожолобиться рука, якщо дадуть йому шматочок сала та півпаляниці на дорогу (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)