троїтися
ТРОЇ́ТИСЯ, трої́ться, недок.
1. Ділитися натроє, на три; виявлятися в трьох частинах.
В деяких сторонах України співають народні пісні гуртом, хором, причому голоси двояться й трояться, вторують собі взаємно і доповнюються, творячи деколи гармонію (з наук. літ.);
Вагони вже гуркотіли на дальніх стрілках, колія роздвоювалася, троїлася, поїзд підходив до великої станції (В. Кучер).
2. Здаватися потрійним; потроюватися.
У п'яного все то двоїться, то троїться (Ганна Барвінок);
Він вихопив скрипку з Лукашевих рук .. Хлопчина аж не стямився; він дивився вслід батькові, і скрипка двоїлась і троїлась крізь сльози в очах (О. Донченко).
Словник української мови (СУМ-20)