трудність
ТРУ́ДНІСТЬ, ності, ж.
1. Абстр. ім. до трудни́й 1, 2.
Д. Твердохліб у своїм перекладі “Каменярів” ужив той сам тринадцятискладовий розмір .. і оминув трудність римування (І. Франко);
До англійської мови ще дуже мало хто приступається, бояться її трудності (Леся Українка);
В грудях незвично тамуючи подих, Серцем вчуваючи трудність путі, Йшов я по темних, нерівних сходах, З ним [Опанасом] і з собою на самоті (Л. Первомайський).
2. Перешкода, яку важко подолати; утруднення, складність.
Бомбити їм подобається рано вдосвіта. Підлітають до мети на поземному льоті, з одного боку виходить несподіваність появи, а з другого боку – трудність для зенітників, бо швидко змінюється кут прицілювання (Ю. Яновський);
Прочитати етруський текст легко. Трудність полягає в його розумінні (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)