трюїзм

ТРЮЇ́ЗМ, у, ч., книжн.

Загальновідома, заяложена істина.

Те, що емоціональність є необхідною передумовою художньої творчості, в наш час сприймається як аксіома чи навіть трюїзм (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. трюїзм — трюї́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. трюїзм — Загальновідоме  Словник чужослів Павло Штепа
3. трюїзм — -у, ч., книжн. Загальновідома, заяложена істина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. трюїзм — Безсумнівна, очевидна істина, занадто відома, щоб її проголошувати.  Універсальний словник-енциклопедія
5. трюїзм — ШАБЛОН (загальноприйнятий або визнаний зразок, позбавлений індивідуальності, сліпо наслідуваний), ЗАГА́ЛЬНИК, ШТАМП, СТАНДА́РТ, ТРАФАРЕ́Т, СТЕРЕОТИ́П, РУТИ́НА (слідування шаблону); БАНА́ЛЬНІСТЬ, ТРЮЇЗМ книжн.  Словник синонімів української мови
6. трюїзм — Трюї́зм, -му, -мові; трюї́зми, -мів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. трюїзм — ТРЮЇ́ЗМ, у, ч., книжн. Загальновідома, заяложена істина. Те, що емоціональність є необхідною передумовою художньої творчості, в наш час сприймається як аксіома чи навіть трюїзм (Рад. літ-во, 8, 1968, 40).  Словник української мови в 11 томах