трясовина
ТРЯСОВИНА́, и́, ж.
1. Дуже грузьке болото, поросле яскраво-зеленою травою і мохом, що утворилося на місці колишньої водойми.
– Води! – попрохав ранений .. Серце Соломії рвала та просьба Остапова, а голова шукала способу. Ба! адже вони на воді! про це свідчить трясовина, що вгинається під ногами (М. Коцюбинський);
Почалися болота. Грунт двигтів під ногами. Володя знав, що це означає. Необережний крок – і можна загрузнути в трясовині (О. Донченко);
Есесівець тим часом добіг до жінки і почав заштовхувати її в трясовину ще глибше (А. Хижняк);
* У порівн. Середовище засмоктує його [Улянича] в себе, як трясовина... (Ірина Вільде).
2. перен., чого, яка. Те, що засмоктує, губить творчі прагнення, позбавляє енергії, можливості розвитку тощо.
Словник української мови (СУМ-20)