тряхнути
ТРЯ́ХНУТИ, не, недок.
Підсихати, тужавіти (про вологу землю, білизну і т. ін.).
Новосельці мають повні руки роботи: продають свою землю, шукають за грішми, вносять завдаток, підписують “запродажну”, їздять і їздять туди й назад, а тут і земля тряхне, оранка й сіяння просяться... (У. Самчук).
ТРЯХНУ́ТИ, ну́, неш́, док., розм., рідко.
Те саме, що трусну́ти.
Раптом Антон Тимофійович обірвав тужну мелодію, тряхнув посивілим чубом .. і заграв веселої (М. Зарудний).
Словник української мови (СУМ-20)