тріньки
ТРІ́НЬКИ, ТРІ́НЕЧКИ, ТРІ́НОЧКИ, ТРІНЮ́НІ, ТРІНЮ́СІ, присл.
Зменш.-пестл. до трі́шки.
Але як пісень не тягли, А молодої не могли Ні тріночки розвеселити: Да й як-таки з нелюбом жити? (О. Бодянський).
Словник української мови (СУМ-20)ТРІ́НЬКИ, ТРІ́НЕЧКИ, ТРІ́НОЧКИ, ТРІНЮ́НІ, ТРІНЮ́СІ, присл.
Зменш.-пестл. до трі́шки.
Але як пісень не тягли, А молодої не могли Ні тріночки розвеселити: Да й як-таки з нелюбом жити? (О. Бодянський).
Словник української мови (СУМ-20)