тріснутий
ТРІ́СНУТИЙ, а, е.
Який має тріщину.
Крізь вибиті вікна дивилась на мене пустка, забуті гардини у павутині, висяча лампа на тріснутій стелі (М. Коцюбинський);
Тут ми мусили перепочити, фурман зв'язував отоси, що їх, мов ножем, перетяло, і лагодив тріснутий хомут (Олесь Досвітній).
Словник української мови (СУМ-20)