тужурка
ТУЖУ́РКА, и, ж.
Куртка для щоденного носіння або формений верхній одяг.
Грищенко чорнявий, вусики невеличкі, в тужурці синенькій, глянув на книжку, та: – Читаєте? – до Оленки (А. Тесленко);
Маленький кравець в чорній тужурці з круглими полами танцює з перекупкою (М. Коцюбинський);
Всі гудзики тужурки були розстебнуті, а в трьох кишенях понакладено всього стільки, що вони випиралися, як торби (Іван Ле);
Знизу підіймаються два досить огрядних старих: один, років 65, в залізничній тужурці, а другий, ще старший, з напівсивою, напіврудою бородою (І. Кочерга).
Словник української мови (СУМ-20)