туземка

ТУЗЕ́МКА, и, ж., рідко.

Жін. до тузе́мець.

Він сам був на роздоріжжі. Куди він віз її? Нащо йому було рятувати цю туземку? (Ю. Бедзик).

Значення в інших словниках

1. туземка — тузе́мка іменник жіночого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
2. туземка — ТУЗЕ́МКА, и, ж., рідко. Жін. до тузе́мець. Він сам був на роздоріжжі. Куди він віз її? Нащо йому було рятувати цю туземку? (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 174).  Словник української мови в 11 томах