туф

ТУФ, у, ч., геол.

Пориста гірська порода вулканічного або осадового походження; застосовується як будівельний матеріал.

Вірменія багата на різноманітні будівельні матеріали: туфи, пемзу, базальти, мармур, вапняки, граніти (з навч. літ.).

△ (1) Вулкані́чний туф – щільна зцементована гірська порода, яка утворилася з твердих продуктів вулканічних вивержень (попелу, піску, лапілей, вулканічних бомб) іноді з домішками уламків гірських порід невулканічного походження;

Сусід Ярка – село Середнє, відоме знаменитими винними погребами, які видовбали в XVI ст. у вулканічному туфу (з газ.).

Значення в інших словниках

1. туф — туф іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. туф — -у, ч., геол. Пориста гірська порода вулканічного або осадового походження; застосовується як будівельний матеріал. Вулканічні туфи — зцементовані тверді продукти виверження вулканів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. туф — ТУФ, у, ч., геол. Пориста гірська порода вулканічного або осадового походження; застосовується як будівельний матеріал. Вірменія багата на різноманітні будівельні матеріали: туфи, пемзу, базальти, мармур, вапняки, граніти.  Словник української мови в 11 томах