тілеса
ТІЛЕСА́, ле́с, мн.
1. заст. Тіло.
– Ти бо єси просвіщеніє душ і тілес наших, – піднесеним голосом прочитує чернець (Б. Лепкий).
2. ірон., жарт. Тіло гладкої людини.
Тілеса його жіночки колотились перед ним від поштовхів ридвана (О. Ільченко).
Словник української мови (СУМ-20)