тінок

ТІ́НОК, нку, ч.

Тінисте місце.

Сидить він у тінку (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. тінок — Тінок, -нку м. Тѣнистое мѣсто. Сидить він у тінку. МВ. І. 17.  Словник української мови Грінченка