уберігатися
УБЕРІГА́ТИСЯ (ВБЕРІГА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., УБЕРЕГТИ́СЯ (ВБЕРЕГТИ́СЯ), ежу́ся, еже́шся, док., від кого – чого, заст., кого, чого, також без дод.
1. Залишатися неушкодженим, ховаючись, захищаючись від кого-, чого-небудь.
Хатнього ворога не вбережешся (Номис);
– Була в мене пропасниця. .. ходила до лікаря, дав чогось, звелів застуди остерігатися; так хіба ж убережешся, як і води нікому подати, (Л. Яновська);
Легко їм [панночкам] бути білими у світлицях, спробували б вберегтися отут, на вітрах, під нещадною зливою сонця... (О. Гончар).
2. перен. Запобігати неприємностям, шкідливому впливові чого-небудь і т. ін.
Не вбереглася .. Катря своєї недолі (Панас Мирний);
Головний принцип історичного матеріалізму – розглядати всі явища у їхньому взаємозв'язку, в розвитку – дозволяє нам уберегтися від крайнощів, від суб'єктивізму (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)