уборонити

УБОРОНИ́ТИ¹ (ВБОРОНИ́ТИ), оню́, о́ниш, док., кого, що, рідко.

Оборонити, захистити.

[Прісцілла:] Коли побачить хто й подасть до суду, що ти [Руфін] вчащаєш на нічнії збори громади потайної, – не вборонить тебе ні зброя, ні одвага знана, ні рід патриціанський (Леся Українка);

Біля ліжка п'ятьох голеньких діток стала [тітка], загородила їх собою і відчувала, що не вборонить їх від злого Стародуба (Іван Ле).

УБОРОНИ́ТИ² (ВБОРОНИ́ТИ), оню́, о́ниш, док., що, рідко.

Те саме, що заборони́ти¹.

Піп мене було не пускати, .. а я йому, що йду на богомілля, що того вборонить ніхто не повинен (Марко Вовчок).

Значення в інших словниках

1. уборонити — уборони́ти 1 дієслово доконаного виду захистити рідко уборони́ти 2 дієслово доконаного виду заборонити рідко  Орфографічний словник української мови
2. уборонити — I (вборонити), -оню, -ониш, док., перех., рідко. Оборонити, захистити. II (вборонити), -оню, -ониш, док., перех., рідко. Те саме, що заборонити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. уборонити — ЗАБОРОНЯ́ТИ (не дозволяти робити що-небудь), БОРОНИ́ТИ перев. у запереч. конструкціях, ЗАКА́ЗУВАТИ заст., розм., ЗБОРОНЯ́ТИ діал. — Док.: заборони́ти, поборони́ти розм. рідко уборони́ти (вборони́ти) рідко заказа́ти, зборони́ти. Малювати (Т.  Словник синонімів української мови
4. уборонити — УБОРОНИ́ТИ¹ (ВБОРОНИ́ТИ), оню́, о́ниш, док., перех., рідко. Оборонити, захистити. [Прісцілла:] Коли побачить хто й подасть до суду, що ти [Руфін] вчащаєш на нічнії збори громади потайної, — не вборонить тебе ні зброя, ні одвага знана...  Словник української мови в 11 томах