убілений

УБІ́ЛЕНИЙ (ВБІ́ЛЕНИЙ), а, е.

Дієпр. пас. до убіли́ти.

Ми непомітно .. прийшли до села .. Спинилися коло чепурненької, гарно убіленої хати (С. Васильченко);

Ще ж влітку він звав її [Христину] за дрібний зріст рукавичкою. А це, дивись, скільки за одну зиму прибавилося росту і вималювалось принади на вбіленому личку (М. Стельмах);

А рушники все гарні, біло-біло убілені, повишивані орлами та червоним хмелем (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. убілений — убі́лений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. убілений — (вбілений), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до убілити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. убілений — УБІ́ЛЕНИЙ (ВБІ́ЛЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до убіли́ти. Ми непомітно.. прийшли до села.. Спинилися коло чепурненької, гарно убіленої хати (Вас., II, 1959, 508); Ще ж влітку він звав її [Христину] за дрібний зріст рукавичкою.  Словник української мови в 11 томах