уважистий

УВА́ЖИСТИЙ, а, е.

1. Який багато важить; важкий.

Мені жагуче кортить вхопити зі столу незграбний, грубий, уважистий фотографічний альбом і з усієї сили гепнути об його рухливу голову (С. Черкасенко).

2. Великий, масивний (про людину, тварину та їх частини тіла).

– Мізків поки що теж не всім вистачає! – накинувся міліціонер на м'ясоїдного і уважистою рукою показав йому дорогу (М. Стельмах);

* Образно. Вертаються до кінного двору водовози, вугільщики, .. переганяють один одного, й весело перекидаються уважистими лайками (С. Черкасенко).