угаювати
УГА́ЮВАТИ (ВГА́ЮВАТИ), юю, юєш, недок., УГА́ЯТИ (ВГА́ЯТИ), а́ю, а́єш, док., кого, що, розм.
1. Затримувати кого-небудь довше, ніж треба; барити.
Будь ласка, не вгаюйте, бо далеко їхати додому (Сл. Б. Грінченка).
2. Витрачати марно, марнувати (час); гаяти.
– Раз постарається [чоловік], потім занедбає, забуде, як і що йому чинити, час угає дорогий, нагоду добру втеряє (Ганна Барвінок).
(1) Уга́ювати / уга́яти сон, діал. – не давати, заважати комусь спати.
Ні, покинь ті мрії непотрібні, Спи і нам не вгаюй сну по праці! (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)